Чим більше знаєш, тим більше можеш. Е. Абу

26.06.2022

Корисна інформація

ПЕРЕМОГА УКРАЇНИ – У ПАМ’ЯТІ ПРО ГЕРОЇВ!

Сьогодні ми вкотре перед усією світовою спільнотою складаємо іспит на існування Держави УКРАЇНА!!! Вісім років агресивна Росія намагається переписати нашу історію, сплюндрувати нашу землю, знищити цвіт української нації. Лютий 2014 року у пам’яті українців закарбувався, як час вияву неймовірної громадянської самовідданості, мужності, силу духу та стійкості.

Єдності, непереможності і витривалості нам додає пам’ять про славу і подвиг Героїв Небесної Сотні. Тих, хто поклав своє життя за гідність називатися українцем, за світле майбутнє своїх нащадків. Серед сотні Героїв, є і наш – Сашко Капінос. Ця людина за свій короткий життєвий шлях зробила стільки добрих, корисних і патріотичних справ, що вистачить не на одне повноцінне життя пересічної людини. Безперечно, події Євромайдану були вінцем його життєвого шляху, проте й до цих подій він був активним громадянином – у рідному селі, у Львові, в Україні. Активна громадська діяльність Сашка неодноразово висвітлювалась у пресі, на телебаченні та в Інтернет-ресурсах.

Сашко (Олександр Анатолійович) Капінос – народився 10 березня 1984 року в с. Дунаїв Кременецького району Тернопільської області. У 2001 році закінчив з золотою медаллю Дунаївську ЗОШ І-ІІІ ступенів та поступив на навчання в Український державний лісотехнічний університет (нині – Національний лісотехнічний університет України). У 2005 році отримав диплом бакалавра з відзнакою, а у 2006 році – диплом спеціаліста з відзнакою за спеціальністю «Технологія деревообробки».

Трудову діяльність Сашко розпочав стажуванням на польському деревообробному підприємстві BARLINEK S.A. (Кельце, Польща). Він як один з найкращих випускників був обраний представниками підприємства, на якому й пройшов стажування в період з серпня 2006 року до січня 2007 року. Стажування Сашко вдало поєднав з написанням і захистом дипломного проекту. З січня 2007 року працював змінним майстром продукції цеху (лінії) склеювання блоків на польсько-українському підприємстві ТОВ «Барлінек Інвест» (Вінниця, Україна). У грудні 2008 року за власним бажанням звільнився з підприємства, повернувся у рідне село і зайнявся фермерством.

Сашко Капінос провадив активну громадську діяльність. Він очолював громадську організацію «Патріот Волині». У 2007–2008 рр., під час проживання у м. Вінниця, – керівник громадської організації патріотичного спрямування «Сколоти». У липні 2012 році брав активну участь у акції спрямованій на захист української мови, що відбувалася у Києві біля Українського Дому. Він один із тих, хто оголосив голодування на знак протесту проти прийняття мовного закону Ківалова-Колісниченка. Голодував 12 днів. Сашко відстояв права громади і не дозволив побудувати в рідному селі Дунаїв виробничий комплекс «Світ соломи» зі шкідливими викидами в атмосферу, який би зруйнував екологію Кременецьких гір. Щороку приїздив до Києва на Покрову і брав участь у маршах УПА. Сашко був волонтером літніх таборів для дітей-сиріт зі всієї України, що проходили за ініціативою міжнародного благодійного фонду «Нове покоління». Брав активну участь в організації різних святкувань, конкурсів, спортивних змагань та козацьких забав для місцевих мешканців та гостей із різних районів та областей. Разом із друзями Сашко волонтером їздив відроджувати Запорізьку Січ на острові Хортиця, де трудився на різних ділянках історичної будови. У рідному селі він організував спортивний клуб і власним коштом та силами обладнав його, був ініціатором встановлення пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку, а також ініціював створення пам’ятника «Борцям за волю Україну» у сусідньому селі. Він завжди прагнув, щоб молодь сповідувала здоровий спосіб життя і була патріотами України і рідного краю.

Сашко був учасником Помаранчевої революції 2004 року, у віці 27 років пішов у перший клас музичної школи навчатись грі на бандурі, дуже любив носити вишиванку, за свою непохитну проукраїнську позицію серед побратимів мав псевдо «Кремінь».

Під час революції Гідності Сашко Капінос був безпосереднім учасником Євромайдану у Києві, входив до сотні «Волинська Січ». 18 лютого 2014 року Сашка важко поранено у голову і, незважаючи на відчайдушну боротьбу за його життя київських лікарів, – 19 лютого 2014 року серце Великого Патріота України зупинилося.

Вже у студентські роки Сашко проявляв свою життєву мудрість та громадянську і патріотичну позицію. Завжди щирий, привітний та дружелюбний він був хорошим другом, здібним студентом та справжнім патріотом України із загостреним почуттям справедливості. Сашко Капінос у мирний час віддав своє життя за Україну та краще майбутнє своїх співвітчизників.

Відео про Олекасндра Капіноса

 

Слава Героям України!

Смерть ворогам України!


                                                                        Підготували доц. Шептицька Л.Б. доц. Соколовський І.А.